Останній спаринг Карпат перед стартом нового сезону, в якому суперником зелено-білих була луцька Волинь, закінчився скандалом. Відомий своєю емоційністю керманич волинян Віталій Кварцяний, не погодившись з рішенням арбітра про призначення пенальті у ворота його команди, дав своїм підопічним команду залишити поле.

На 62-ій хвилині матчу естонський нападник Карпат Зеньов, одержавши м'яч на лівому фланзі атаки, увірвався в карний майданчик Волині, обіграв захисника і після поштовху від іншого захисника опинився на газоні. Після демаршу луччан він сказав: "У мене мало ребра не повилітали".

Арбітр зустрічі Орест Шмигельський без вагань вказав на точку. Проти такого рішення гравці команди гостей хоча й трохи заперечували, але при цьому особливо не обурювалися. Все ж поштовх був достатньо відвертим. Однак до виконання суддівського вироку Кузнецовим справа так і не дійшла. Відомий своєю імпульсивністю та скандальним характером головний тренер Волині Віталій Кварцяний побачив у діях арбітра упередженість і прийняв рішення достроково припинити зустріч.

Звичайно, кожен чинить так, як вважає за потрібне. Але в даному випадку Віталія Володимировича зрозуміти, а тим більше виправдати, важко. Адже по-перше, пенальті був очевидний. По-друге, своїми непродуманими діями він практично зірвав останню репетицію перед стартом чемпіонату як Карпатам, так і своїй Волині. Карпатівці хоча б донавантажилися в двосторонній грі. А підопічні Кварцяного якщо й донавантажилися, то точно не на футбольному полі. І по-третє, Віталій Володимирович, напевне, мав намір, так само, як і тренери Карпат, подивитися в грі якомога більше гравців, серед яких знаходилися й потенційні новачки, але на полі з'явитися встигли далеко не всі. То ж логічно виникає питання: і чого корисного своїм демаршем він добився? Окрім того, після цього випадку керівники того чи іншого клубу (і не тільки Карпат) добряче подумають, перш ніж домовлятися з Волинню про спаринг.

Що ж до власне самого матчу, точніше тих 60-ти хвилин, що Карпати і Волинь встигли провести на полі, то гра, відверто кажучи, не вразила. Обидві команди діяли без особливого натхнення, можна навіть сказати дещо вальяжно. А звідси й невисокий темп та незначна кількість небезпечних моментів. Та й ті, що виникали, гольовими можна назвати лише з деякою умовністю. Натомість в грі і галичан, і волинян вистачало як технічного браку, так і неузгодженості в командних діях. Цікаво гра дивилася лише в окремі епізоди.

Перший з таких виник на 8-ій хвилині, коли Кожанов віддав м'яч на Худоб'яка, той справа увірвався в карний майданчик і пробив, але не влучив у рамку. А за хвилину вже сам Кожанов з хорошої позиції пробивав низом у дальній кут, але і йому забракло влучності.

Загалом Карпати завдяки кращому триманню м'яча контролювали гру, але гостроти їм явно бракувало. Надто вже інертними були гравці групи атаки, рідко хто з них себе пропонував. Не вистачало карпатівцям і нестандартних ходів. Захисники Волині без проблем читали наміри господарів, а тому у темношкірого кіпера гостей роботи практично не було. Не особливо завантаженим роботою був і Тлумак. І не випадково всю свою майстерність капітану Карпат довелося продемонструвати лише одного разу. Та й то в епізоді, коли по своїм воротам, перериваючи небезпечний фланговий простріл Пічкура, пробив Мілошевіч. Але Андрій виявив миттєву реакцію та чудові акробатичні здібності і відбив м'яча, який летів під поперечку, а добивання Шарпара заблокував вже сам Іван.

Будемо сподіватися, що в офіційних матчах, перший з яких відбудеться вже за тиждень, ми побачимо зовсім інші Карпати – злі і голодні, такі, якими вони виходили на поле в перших весняних матчах нинішнього року.


Карпаты - Волынь 0:0

Карпаты: Тлумак, Петровский (Гурули, 53), Милошевич, Е.Тарасенко, Федецкий, Ткачук (Онищенко, 24), Худобяк, Голодюк, Кожанов, Кузнецов, Кополовец (Зенев, 53)

Волынь: Ндойе, Шельменко (Луценко, 31), Мостовой, Шевелюхин, Ковалюк, Смешко (Карковский, 46), Шарпар, Лисовой (Свинцицкий, 56), Кинаш, Пищур, Лопес (Пичкур, 24)

Матч остановлен на 62-й минуте